Сучасна молодь, вступаючи в доросле життя, зустрічається з багатьма проявами протиправної поведінки, агресивності, несправедливості, непокараності.

Україна обрала шлях правової держави. Правова держава – це держава,  де панує закон, громадянин знаходиться під надійним правовим захистом, де існує взаємна відповідальність особи і держави.

Висока правова культура суспільства, правосвідомість всіх правових суб’єктів, наявність юридичних знань є одними з основник ознак правової держави.

Законність – це принцип державного і суспільного життя, який передбачає неухильне виконання законів усіма членами суспільства.

Виділяють наступні принципи законності:

·        обов’язковість законів для всіх;

·        рівність всіх перед законом;

·        верховенство закону щодо інших нормативно-правових актів;

·        попередження і боротьба з правопорушеннями;

Невідворотність відповідальності за вчинення за вчинення правопорушення.

Люди в своєму житті в основному діють відповідно до норм закону. Поведінку, що відповідає нормам права, називають правомірною. А коли людина порушує існуючі норми, - протиправною. Протиправна поведінка може бути визнана  правопорушенням і призвести до відповідальності.

Правопорушення – це протиправні, суспільно шкідливі вчинки людей, скоєння яких передбачають юридичну відповідальність.

Традиційно вирізняють такі види правопорушень:

·        дисциплінарні правопорушення (порушення трудових чи службових обов’язків);

·        майнові (цивільні) правопорушення (невиконання зобов’язань, заподіяння шкоди);

·        адміністративні правопорушення;

·        кримінальні правопорушення (злочини);

·        ознаки правопорушення:

·        суперечить нормам права;

·        завдання шкоди суспільству, особі;

·        винність;

·        юридична відповідальність.

Сьогодні чимало злочинів вчиняють неповнолітні, щороку кількість неповнолітніх злочинців, на жаль зростає. До того ж правопорушниками стають дедалі молодші особи. Багато хто з Ваших однолітків вважає, що неповнолітньому ніхто не загрожує, що він не може бути притягнутий до відповідальності.

Кримінальній відповідальності підлягають усі. Кому до вчинення злочину виповнилося 16 років. За найтяжчі злочини (вбивство, крадіжка, пограбування, злісне хуліганство тощо) відповідальність настає з 14 років.

Дехто з Вас прочитавши попередній абзац, може зробити висновок: до чотирнадцяти, а то й до шістнадцяти років можна робити будь-що, нема чого хвилюватися - все одно покарання не буде. Такий висновок безпідставний.

Стаття 10 Кримінального кодексу України закріплює: відповідальність неповнолітніх.

Кримінальній відповідальності підлягають особи, яким до вчинення злочину минуло шістнадцять років.

Особи, які вчинили злочин у віці від чотирнадцяти до шістнадцяти років, підлягають кримінальній відповідальності лише за вбивство (статті 93-98), умисне заподіяння тілесних ушкоджень, що спричинили розлад здоров'я (статті 101-104, 106 частина 1 та 189), згвалтування (117), крадіжку (статті 81, 86, 140, 223 і 229), грабіж (статті 82, 86, 141, 223 і 229), розбій (статті 86, 142, 223 частина 2 і 229 частина 3), злісне або особливо злісне хуліганство (стаття 206 частини 2 і 3), умисне зниження або пошкодження державного, колективного майна чи індивідуального майна громадян, що спричинило тяжкі наслідки (статті 89 частини 2 і 3 та 145 частина 2), а також за умисне вчинення дій, які можуть викликати аварію поїзда (стаття 78).

До особи, яка вчинила у віці до вісімнадцяти років злочин, що не становить великої суспільної небезпеки, якщо буде визнано. що її виправлення можливе без застосування кримінального покарання, а також до особи, яка до виповнення віку, з якого можлива кримінальна відповідальність. вчинила суспільно небезпечне діяння, передбачене цим Кодексом. Суд може застосувати примусові заходи виховного характеру, які не є кримінальним покаранням.

Якщо злочин вчинила дитина, яка не досягла віку кримінальної відповідальності, її дії все одно підлягають певній відповідальності. Справу про злочинні вчинки розглядає суд, за рішенням якого винного, що не досяг відповідно чотирнадцятирічного віку можна піддати примусовим заходам виховного характеру. зокрема направити до спеціальної школи на строк до трьох років. Направляють до такої школи, незважаючи на незгоду батьків і самої дитини.

Отже, незалежно від віку правопорушника законом передбачено покарання за скоєний злочин.

Сучасна молодь, вступаючи в доросле життя, зустрічається з багатьма проявами протиправної поведінки, агресивності, несправедливості, непокараності.

Україна обрала шлях правової держави. Правова держава – це держава,  де панує закон, громадянин знаходиться під надійним правовим захистом, де існує взаємна відповідальність особи і держави.

Висока правова культура суспільства, правосвідомість всіх правових суб’єктів, наявність юридичних знань є одними з основник ознак правової держави.

Законність – це принцип державного і суспільного життя, який передбачає неухильне виконання законів усіма членами суспільства.

Виділяють наступні принципи законності:

·        обов’язковість законів для всіх;

·        рівність всіх перед законом;

·        верховенство закону щодо інших нормативно-правових актів;

·        попередження і боротьба з правопорушеннями;

Невідворотність відповідальності за вчинення за вчинення правопорушення.

Люди в своєму житті в основному діють відповідно до норм закону. Поведінку, що відповідає нормам права, називають правомірною. А коли людина порушує існуючі норми, - протиправною. Протиправна поведінка може бути визнана  правопорушенням і призвести до відповідальності.

Правопорушення – це протиправні, суспільно шкідливі вчинки людей, скоєння яких передбачають юридичну відповідальність.

Традиційно вирізняють такі види правопорушень:

·        дисциплінарні правопорушення (порушення трудових чи службових обов’язків);

·        майнові (цивільні) правопорушення (невиконання зобов’язань, заподіяння шкоди);

·        адміністративні правопорушення;

·        кримінальні правопорушення (злочини);

·        ознаки правопорушення:

·        суперечить нормам права;

·        завдання шкоди суспільству, особі;

·        винність;

·        юридична відповідальність.

Сьогодні чимало злочинів вчиняють неповнолітні, щороку кількість неповнолітніх злочинців, на жаль зростає. До того ж правопорушниками стають дедалі молодші особи. Багато хто з Ваших однолітків вважає, що неповнолітньому ніхто не загрожує, що він не може бути притягнутий до відповідальності.

Кримінальній відповідальності підлягають усі. Кому до вчинення злочину виповнилося 16 років. За найтяжчі злочини (вбивство, крадіжка, пограбування, злісне хуліганство тощо) відповідальність настає з 14 років.

Дехто з Вас прочитавши попередній абзац, може зробити висновок: до чотирнадцяти, а то й до шістнадцяти років можна робити будь-що, нема чого хвилюватися - все одно покарання не буде. Такий висновок безпідставний.

Стаття 10 Кримінального кодексу України закріплює: відповідальність неповнолітніх.

Кримінальній відповідальності підлягають особи, яким до вчинення злочину минуло шістнадцять років.

Особи, які вчинили злочин у віці від чотирнадцяти до шістнадцяти років, підлягають кримінальній відповідальності лише за вбивство (статті 93-98), умисне заподіяння тілесних ушкоджень, що спричинили розлад здоров'я (статті 101-104, 106 частина 1 та 189), згвалтування (117), крадіжку (статті 81, 86, 140, 223 і 229), грабіж (статті 82, 86, 141, 223 і 229), розбій (статті 86, 142, 223 частина 2 і 229 частина 3), злісне або особливо злісне хуліганство (стаття 206 частини 2 і 3), умисне зниження або пошкодження державного, колективного майна чи індивідуального майна громадян, що спричинило тяжкі наслідки (статті 89 частини 2 і 3 та 145 частина 2), а також за умисне вчинення дій, які можуть викликати аварію поїзда (стаття 78).

До особи, яка вчинила у віці до вісімнадцяти років злочин, що не становить великої суспільної небезпеки, якщо буде визнано. що її виправлення можливе без застосування кримінального покарання, а також до особи, яка до виповнення віку, з якого можлива кримінальна відповідальність. вчинила суспільно небезпечне діяння, передбачене цим Кодексом. Суд може застосувати примусові заходи виховного характеру, які не є кримінальним покаранням.

Якщо злочин вчинила дитина, яка не досягла віку кримінальної відповідальності, її дії все одно підлягають певній відповідальності. Справу про злочинні вчинки розглядає суд, за рішенням якого винного, що не досяг відповідно чотирнадцятирічного віку можна піддати примусовим заходам виховного характеру. зокрема направити до спеціальної школи на строк до трьох років. Направляють до такої школи, незважаючи на незгоду батьків і самої дитини.

Отже, незалежно від віку правопорушника законом передбачено покарання за скоєний злочин.