Доброта і любов – головне, що ми повинні дарувати нашим дітям. Адже діти – наша надія і наше майбутнє. Щоб ця надія здійснилася, ми, дорослі, повинні пам’ятати про свою відповідальність, піклуватися про кожну дитину. Особливо про дітей, які залишилися без батьківської опіки. Турбота про них - наше спільне завдання, обов’язок суспільства, держави.
Дитинство – чудова пора сподівань на щасливе життя та здійснення мрій. Кожна дитина має право на достойне та щасливе життя. Можливо, саме тому вважається, що усиновлення – це вирішення проблем дитини, яка втратила сімейне оточення, можливо, що усиновлення – це і вирішення проблем дорослих, які хочуть виховати дитину, яка народжена не ними, але потребує саме їхньої любові та піклування.
Кожного дня все більше наших громадян відкривають свої серця і двері домівок для дітей, обділених долею. Усиновлення визнане в Україні пріоритетною формою влаштування дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування. Внаслідок усиновлення дитина втрачає статус дитини-сироти і стає сином чи донькою.
Усиновлення – особлива дорога батьківства. Благородна і складна, переповнена емоціями, очікуваннями, тривогами і обов’язково надбаннями і дитини, і дорослого. І тому хочеться від щирого серця привітати тих відважних батьків, які здійснили цей відповідальний крок і взяли дитину у свою родину, побажати їм розуміння, доброти, терпіння та здоров’я. Адже бути батьками – один із найважливіших обов’язків, який доводиться виконувати у житті, але водночас найбільш цікавий і гідний старань. Дітям, які втратили родину, може допомогти кожен, хто небайдужий. Одні – усиновлять і виховають дитину, інші – допоможуть дитині знайти батьків, треті – нададуть фахову консультацію тим, хто хоче усиновити, або тим, хто вже усиновив і зіткнувся із проблемами. Основне, щоб ми всі намагалися допомогти кожній дитині вирости у любові, повазі та взаєморозумінні.
Ми щиро пишаємося родинами, які прийняли у свої сім’ї дітей. Віримо, що батьки і діти, яких звела доля, будуть щасливими.
Але крім усиновлення, існують інші форми сімейного виховання: опіка (піклування), створення прийомних сімей та дитячих будинків сімейного типу.
За більш детальною інформацією щодо сімейних форм виховання дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, Ви можете звернутись до Романівського районного центру соціальних служб для сім’ї, дітей та молоді (вул. С.Лялевича,2 каб. 316 тел. 2-26-18).
|